Ти придбав перші (а може вже й не перші) скельники, що ж робити далі? Здається, все зрозуміло: мерщій на скеледром і лазити, лазити, лазити до виснаги. Але як зробити так, щоб скельники тішили тебе довго, а не перетворилися у ганчір’я за тиждень? Довгий термін служби скельників складається з відповідної дбайливої експлуатації та правильного догляду за ними.
Розноска
Найпершим етапом життєвого циклу скельних туфель є розноска. Існує чимало методів, але найефективнішим і найбільш правильним є природна розноска в процесі лазіння на скеледромі. Коротше, просто взувай скельники та починай лазити щось нескладне. Через певний час скельники адаптуються до форми твоєї стопи, а стопа – до скельників.
Існують й інші методи розноски. Найбільш відомий та травматичний по відношенню до скельників – розпарити їх над парою та потім теплими й вологими взути їх. Це ризикований метод, бо, по-перше, від надто сильного розпарювання скельник ще більше задубіє, і, по-друге, якщо скельник надмірно нагріти, гума може відклеїтись і скельник зіпсується. До подібних наслідків призводить також змочування скельника зсередини спиртом.
Значно гуманніший метод – нанести гліцерин на місця, які тиснуть найбільше. Нанеси невелику кількість гліцерину на проблемні зони скельників і починай лазити. Гліцерин злегка пом’якшить шкіру, не пошкоджуючи її структуру, і пришвидшить адаптацію скельника до ніг. Головне – не взяти завелику кількість засобу, інакше скельник стане слизьким зсередини. Також допустимо використовувати спеціалізовані засоби для розноски шкіряного взуття.
Поради щодо експлуатації
Одним з ключових факторів, що впливають на термін служби скельних туфель, є техніка постановки ніг. Працюй над точністю постановки ніг. Це не лише продовжить термін служби скельників, але і загалом покращить техніку лазіння.
Однією з найкращих технік для розвитку точності постановки ніг є т.з. “тихі ноги”. Невдало поставлені ноги б’ються, ковзають по стіні, зриваються з зачіпки. Лазити “тихими ногами” – це лазити з правильно поставленими ногами, а “поставити ноги тихо” означає поставити їх правильно.
Скельники – це взуття, що призначене для лазіння, тривале ходіння в них не йде їм на користь. Особливо це стосується м’яких та агресивних моделей. Тому знімай свої скельники одразу після пролазу.
Найкраще зберігати скельники у полотняному, “дихаючому” мішечку. Поліетиленові пакети, а також багажник, гараж або балкон, особливо у зимовий час – навпаки, невідповідні місця для них. За таких умов скельні туфлі просто не встигнуть як слід просихати від тренування до тренування.
Скельники з липучкою мають зберігатися з застібкою у закритому стані. Незастібнута липучка збирає різноманітну ворсу та швидко втрачає свій функціонал.
Важливо просушувати скельники після кожного тренування. Найкраще це робити у сухому приміщенні за кімнатної температури. Можна користуватися повітряними або ультрафіолетовими сушилками, котрі не надто нагрівають взуття. Не варто сушити скельники феном, на батареї, біля відкритого вогню або під прямими променями сонця. Все це сильно розігріває взуття, що дається взнаки клею та цілісності скельника.
Не нехтуй чистотою ніг. Якщо підхід до скельного району пролягав запиленими манівцями, варто спершу помити ноги або хоча б витерти їх вологими серветками.
Якщо щоразу, як ти дістаєш скельники з рюкзаку, приміщення наповнює особливий дух твоєї індивідуальності, в нагоді стане вищезгадана УФ-сушилка, гігієна ніг та дезодоранти для взуття з антибактеріальним компонентом.
Потреба у пранні скельників виникає доволі рідко та набагато простіше не доводити скельники до стану, який вимагає прання. Якщо ж така необхідність назріла, існує декілька методів її проведення. По-перше, можна використати засоби для сухої чистки взуття. По-друге, ручне прання: за допомогою звичайної щітки для взуття нанеси миючий засіб на скельник та змий його водою кімнатної температури (за потреби повтори). Далі злегка промокни скельник від вологи рушником і висуши як після звичайного тренування. Після такого прання скельник неодмінно зсядеться, задубіє і деякий час вимагатиме розноски знову. Машинне прання для скельників не рекомендується.
Ремонт та переклейка
Найчастіший варіант ремонту, котрий доводиться робити самостійно – це підклейка незначних пошкоджень гуми. Для цього користуйся гумовим клеєм або суперклеєм (ціаноакрилат).
Для латки згодиться гума з велокамери або, якщо скельники протерлись зненацька, наприклад на скелях, її можна замінити звичайним полотняним лейкопластирем і промазати його зверху суперклеєм. Це дієвий лайфхак і в скельниках з такою латкою можна лазити кілька тижнів.
Ремонт та переклейку скельників треба робити у спеціалізованих майстернях. Такі майстерні можуть виконати як незначний ремонт, так і повністю замінити гуму. На виході ти отримаєш майже нові туфлі, щоправда, переклейка може значно змінити їх форму. Контакти таких майстерень або людей, які займаються ремонтом скельників професійно, запитай у найближчому до тебе скеледромі.