Складання різного роду топів і добірок – це завжди необхідність обирати краще з хорошого. Методика, зазвичай, полягає в тому, щоб спершу накидати якомога більшу кількість варіантів і поступово зменшувати їх кількість до тих, без яких ну аж ніяк не обійтися. Наступний крок – розташувати їх у порядку, мірилом якого є, звісно, власні вподобання автора. І перше, і друге – речі достатньо суб’єктивні. Це варто мати на увазі через декілька причин.
По-перше, у більшості фільмів україномовний дубляж відсутній від слова зовсім. Можливо, це надихне когось на його створення задля популяризації скелелазіння в Україні.
По-друге, в англомовному сегменті інтернету, словом “climbing” позначається значно ширший спектр активностей, як то власне скелелазіння, альпінізм, гірський туризм і, інколи, навіть слеклайн. Тому подібні добірки, які можна зустріти в інтернеті, містять контент відповідно до всіх цих видів спорту. У добірці нижче я спробував обмежитись лише скелелазінням. Власне альпінізм, на мою думку, заслуговує на окремий ТОП-10.
По-третє, цю добірку варто сприймати не як ієрархічний лист від гіршого до кращого, а радше як просто список того, з чого варто розпочати знайомство зі скелелазінням на екрані. Гуглячи назви з добірки, ти неодмінно натрапиш на щось подібне і це тобі сподобається. Тож сприймай список нижче як старт для власного ТОПа.
10. Санкція на піку Ейгера – The Eiger Sanction (1975)
Класичний американський бойовик 1975-го року з Клінтом Іствудом у головній ролі. Проте, є нюанс – Алекс Гоннольд, про якого ми ще неодноразово згадаємо нижче, назвав сцени скелелазіння в “Санкції” найреалістичнішими в усьому голлівудському кіно. І, хоча сюжет цього шпигунського трилера, сексизм, расизм і спорядження скелелазів 1970-х років можуть здатися крінжовими – сцени скелелазіння однозначно витримали випробування часом.
Захоплюють і пейзажі, і рідкісні кадри Клінта Іствуда, який пролазить Тотемний стовп у Долині монументів, що вважається найвищим і найтоншим шпилем у світі. Знімальна група фільму отримала спеціальний дозвіл піднятися на цей вражаючий тонкий моноліт за умови, якщо вони паралельно приберуть з нього спорядження, залишене попередніми скелелазами. Цей пролаз Іствуда вважається останнім законним підйомом на цей шпиль. Тому пиво, яке вони з Джорджем Кеннеді п’ють у фільмі з цього приводу, мабуть, мало неповторний смак.
9. Скелелазки – Iwa Kakeru! (2020, 1 сезон)
Аніме-серіал за мотивами японських коміксів-манга. В центрі уваги школярка Кономі Ісахара - переможниця численних змагань з розв’язання різних видів ребусів і головоломок. Історія розпочинається, коли вона приєднується до шкільного клубу скелелазіння, приваблена подібністю блочків до загадок. Її здібності до логічного мислення неабияк допомагають їй відшукати кращий шлях по стіні. Їй одразу ж кидає виклик агресивна альфа-школярка з клубу, пропонуючи пролаз з нижньою страховкою, але з умовою, якщо вона зірветься – то залишить команду. Цей сценарій стає базовим для всіх 12 серій серіалу в різних варіаціях.
Попри те, що в "Скелелазках" присутні усі анімешні тренди, протягом сезону увага все ж таки поступово зміщується з відвертого одягу героїнь на зачіпки та рельєфи. У серіалі також з'являється анімезована “версія” Акійо Ногучі - бронзової призерки зі скелелазіння на Олімпійських іграх 2020 у Токіо.
Цікаво, що серіал прекрасно пояснює аудиторії правила, принципи та термінологію скелелазіння. Пасиви, активи, опускання коліна, ключі – це далеко не повний перелік скелелазних термінів, які вжито правильно. Олімпійські коментатори тепер точно мають на чому повчитися, і будь-хто – знайти кілька тем для натхнення. Наприклад, такі слова героїні: “У скелелазінні твій розум набагато важливіший ніж сила чи вправність” або: “Все вирішує те, чи отримуєш ти задоволення від “розгадування” маршруту”.
Можна стверджувати, що "Скелелазки" – наразі найкраще зображення скелелазіння в анімації, звісно, роблячи поправку на специфіку аніме та враховуючи, що подібних зразків не так вже й багато.
8. Альпініст (2008)
Єдиний український телефільм у добірці. Доволі динамічний сюжет розгортається на фоні рідних для нас пейзажів Києва, Денишів, стенду НАУ, українського Криму та Північного вантового мосту, навколо якого зав’язується драма головного героя – Макса Павлова. Він і його друг дитинства, Олексій, змалечку закохані у скелелазіння попри те, що його батьки загинули у горах. Навіть кохана дівчина Макса – Марина, приречена залишатися коханням номер два. Коли Макс не лазить по скелях, він заробляє на життя промисловим альпінізмом і отримує визнання як майстер своєї справи, що часто шкодить його стосункам. Зійшовши на вершини у Гімалаях і Альпах, Максим освідчився Марині, але надзвичайна ситуація на вантовому мосту у Києві вносить свої корективи та змінює його відношення до життя.
Стрічка підіймає філософські питання, протиставляючи комерційну та особистісну мотивацію скелелазіння. Найкраще це виражається словами тренера головного героя, котрий замінив йому батька: “На стіну йдуть не за грошима, а за перемогою!”
7. King Lines (2007)
Стрічка стала однією із перших повнометражних фільмів про скелелазіння, котрий вирвався з форми лише коротких роликів. Це історія Кріса Шарми, який протягом приблизно двох десятиліть утримував звання найкращого скелелаза світу.
Основний сюжет розповідає про спроби Кріса прокласти найважчий у світі маршрут для фрі-соло над водою на Ес-Понтас, морській арці на Майорці.
На мою думку, це кращий фільм про “deep-water soloing”, фрі-соло над водою. Також він приємно контрастує незвичним, як для фільмів на скелелазну тематику, поєднанням гірських та морських пейзажів, які тішать погляд.
6. Masters of Stone 1 (1991)
Masters of Stone (“Майстри каменю”) були першими серійними фільмами про скелелазіння. Загалом зняли шість фільмів серії протягом приблизно двох десятиліть, починаючи з 1991-го року. Але саме перші чотири, усі зняті в 90-х, склали своєрідну франшизу – хардкорний скелелазний екшн у супроводі музики в стилі хеві-метал.
Обрати фаворита серед усіх частин важко, але, на мою думку, це має бути перша серія Masters of Stone 1.
5. Core (2010)
Фільм ставить за мету показати різних людей, об'єднаних одними мріями: пролізти вище, складніше, вперше. Науковці, фотографи, ковбої та професійні спортсмени – невидими сила висмикує їх з повсякденності, мов кран-хапалка висмикує м’які іграшки в дитячому ігровому автоматі, змушуючи відкладати справи та кидаючи на скелі від Фінляндії до Італії, від Тоскани до Уеко-Танкс.
Більшість кінострічок про скелелазіння зосереджується все ж таки на підкоренні великих стін та спортивному скелелазінні з нижньою страховкою. Цей фільм частково виправляє таке становище та наголошує переважно на боулдерингу, показуючи аматорів навіть його найекстремальнішої версії – хайболу.
На відміну від попереднього, “Core” більш схожий на відео-замальовки під спокійну фолк-музику. Це не розмовне кіно, тому режим перекладача з англійської особливо вмикати не доведеться.
4. Reel Rock (2014, 5 сезонів)
Цей неймовірно видовищний та динамічний серіал розповідає як про кращих світових скелелазів, альпіністів і мандрівників у найбільш культових скельних районах світу, так і навпаки - про тих, кого навряд можна назвати атлетами, на найменш ходжених стежках.
Тут ти побачиш епічну битву Адама Ондри та Кріса Шарми за честь першим залізти трасу La Dura-Dura (9b+), історію Марго Хейс - першої жінки, яка пролізла маршрут категорії 9a+, та дізнаєшся, чи існують скелелази в Антарктиді. Кожна серія – це історії перемог, невдач і відкриття на скелях.
Серіал реально затягує, та, на щастя, дивитися можна будь-яку його серію, не зважаючи на послідовність.
3. Safety Third (2017)
“Я знаю, що це небезпечно і я не кажу, що безпечно, я кажу лише, що це – весело”. Такі слова головного героя цієї короткометражки, яка може слугувати наглядним посібником для скелелаза, чого не треба робити і як не слід поводитись на стіні. Вже відомий нам Алекс Гоннольд авторитетно заявляє, що він ще не зустрічав більш “відбитого” скелелаза.
Для більшості з нас безпека – це найперше, чого ми добиваємось (safety first). Але для Бреда Гобрайта, вона навіть не на другому, а на третьому місці (safety third). Цей молодий талант пережив кілька складних травм, під час яких він, певно, щось собі відбив. Тому його метою стало пролізти найскладніший маршрут у світі технікою фрі-соло. На жаль, Бреду не судилося здійснити свою мрію. За іронією долі він загинув у 2019 не через ризиковані рухи, а через обрив мотузки.
Мабуть, це єдина короткометражка, герою якої ми віддаємо шану посмертно. Через це, а також, щоб зайвий раз наголосити на важливості дотримання правил безпеки, взаємної перевірки (buddy check) зі страхуючим і перевірки обладнання, вона включена до цієї добірки.
2. The Climb (2023)
Захоплююче реаліті-шоу з Джейсоном Момоа (зіркою "Зоряної брами", "Гри престолів" та "Аквамену") та Крісом Шармою. Знову ж таки, це – перший подібний проєкт на скелелазну тематику та перше телевізійне шоу про скелелазів-аматорів. Профі приймають участь в серіалі в якості суддів.
Десять учасників, усі - скелелази-любителі, випробовують свої сили у спортивному та традиційному скелелазінні з нижньою страховкою, фрі-соло над водою та боулдерингу. Змагання відбуваються на фоні казкових пейзажів Майорки, Ваді-Рум та, звісно ж, особистих рефлексій учасників.
Епізоди досить передбачувані: усі учасники по черзі пролазять маршрут або боулдер і оцінюються на основі найвищого перехвату та часу, який знадобився, щоб дістатися до нього. Учасники з найнижчим рейтингом проходять ще одне випробування і той, хто його програє, остаточно вибуває та повертається додому.
Серіал вже отримав чимало теплих відгуків та породив вже чимало мемчиків у англомовному сегменті інтернету. Наприклад: “Досягнення 1-го сезону: вигуків “Зрив!” – 350 разів; “Трясця, яка складна траса” – 57 разів; пива біля ватри – 5 пляшок (щодня); пролазів – 0”. Обидва феномени викликані тим, що головні герої – не професійні скелелази, тому це викликає щиру підтримку та емоційну відповідь з боку таких само поціновувачів нашого виду спорту. Це – головна “фішка” серіалу. Не кожен може асоціювати себе з Шарма, але кожен може стати Момоа.
1. Фрі-соло – Free Solo (2018)
Так сталось, що цей фільм я подивився останнім як з цієї добірки, так і з того, що до неї не увійшло. Він захопив мене настільки сильно, наскільки ж незначними були мої очікування від нього. Тому він посідає місце за номером один не лише через те, що наразі це єдиний фільм про скелелазіння, який отримав Оскар, а тому, що від дійсно того вартий.
У ньому розповідається про сходження Алексом Гоннольдом на вершину Ель-Капітан у техніці фрі-соло, тобто без жодної страховки. Це мета, задля якої він працював близько десятиліття, розвиваючи свої сили, техніку, впевненість у власних силах, і, водночас, тренуючи здатність вимикати ту частину мозку, яка відповідає за самозбереження та страх.
Не менш вражаючою є робота знімальної групи. Режисери фільму – Елізабет Васархелі та Джиммі Чін, примудрилися зробити дивовижні кадри мандрівки Гоннольда найбільшим монолітом Америки без мотузки на висоті 1000 метрів. Звукову доріжку до фільму записали за допомогою диктофона, який містився у магнезниці за спиною Алекса. Також активно використовувалися дрони.
Своєрідною паралельною сюжетною лінією є зйомки процесу підготовки до підйому. Фільм намагається відповісти на запитання, чому скелелази ризикують всім заради примарної винагороди. Цю відповідь не можна висловити словами, її потрібно відчути безпосередньо. “Фрі-соло” – саме той фільм, який дозволяє це відчути навіть через екран монітора.
За матеріалами: