Останніми роками по всьому світу значно збільшилась кількість скеледромів, скелелазіння стало олімпійським видом спорту, а скелелазний туризм став нормою. У залі легко можна зустріти клаймера-іноземця; інтернет-ресурси, присвячені цьому виду спорту, ширяться з кожним роком.
Унікальність культури, яка приваблює людей до спорту, сама по собі може стати бар’єром, який необхідно подолати новачку. Адже для того, щоб безперешкодно спілкуватися на скелях, скеледромі чи в інтернеті, потрібно вивчити майже нову мову. Більше того, коли розмова ведеться іноземною мовою – тут і у профі можуть виникнути труднощі. Уяви як хтось тобі каже:
All the beta you need to send your project and not whipper at the crux, whether in the bouldering gym or at your local outdoor crag.
Ну що, чи всі зрозуміли кожне слово? Сподіваюсь, після прочитання цієї статті, ви зможете відповісти ствердно. Вона познайомить тебе з основним набором слів та термінів, які можуть зустрітися у місцях для скелелазів, як реальних, так і віртуальних.
Види скелелазіння
Bouldering – боулдеринг. Найдоступніший і, отже, найпопулярніший вид скелелазіння. Жодних мотузок, лише скельники та мішечок з магнезією (на скелях також крашпед). У той час, як лазіння з мотузкою більше зосереджується на витривалості, боулдеринг – це сила та техніка на коротких дистанціях, як правило не вище 4 м. Те, що починалося як спосіб тренування скелелазіння, тепер перетворилося на окремий вид спорту.
Free Climbing – вільне лазіння, сленгова назва – "трудність". Це відноситься до будь-якого лазіння, де для підйому використовується сила рук, ніг та рельєф. Не застосовуються допоміжні інструменти, такі як жумари чи затискачі. Для страховки застосовується мотузка, система, страхувальний пристрій, відтяжки та страхуючий.
Free Solo – фрі соло. Найекстремальніший різновид скелелазіння. Підвид вільного лазіння, але без партнера, без мотузки, без страховки, лише магнезія та найвищі ставки. Ті, хто лазять фрі соло, багато тренуються на легших маршрутах, перш ніж пролізти більш-менш "серйозне" соло. Лазіння над водою – менш небезпечний та більш поширений тип фрі соло. Ідея полягає в тому, що скелелаз у випадку зриву падає у воду, що менш ризиковано, хоча теж доволі неприємно.
Belay – страховка. Важлива частина будь-якого скелелазіння з мотузкою. Страхуючий — це той, хто має "спіймати" скелелаза, якщо той впаде. Страховка забезпечується силою тертя мотузки о страхувальний пристрій, який з’єднаний карабіном з системою страхуючого. Інший кінець мотузки фіксується вузлом "зустрічна вісімка".
Top Rope – верхня страховка. Це різновид лазіння, за якого мотузка від страхуючого спочатку проходить дві точки опори на вершині підйому, а вже потім спускається до скелелаза. Це найбезпечніший вид скелелазіння. Страхуючий постійно відчуває слабину мотузки під час руху скелелаза вгору, може її вибирати, зменшуючи загрозу падіння та шокові відчуття від нього.
Sport Climbing/Lead Climbing – Спортивне скелелазіння з нижньою страховкою. Мотузка не перенаправляється через анкери на вершині, а, натомість, одразу фіксується на системі скелелаза, який встібає її в підготовлені місця на маршруті. Він ніби "веде" (lead) мотузку за собою, а страхуючий видає її по мірі підйому. Спортивне скелелазіння відбувається на заздалегідь підготовлених "пробитих" маршрутах з відтяжками або зі шлямбурами під відтяжки.
Trad/Traditional climbing – традиційне скелелазіння з нижньою страховкою. На відміну від спортивного, об'єктом традиційного скелелазіння є непідготовлений рельєф, в якому скелелаз самостійно створює точки страховки за допомогою закладних елементів. Закладені елементи вкладаються в кишені, тріщини та інші скельні утворення, і працюють так само, як і відтяжки.
Adaptive Climbing/Paraclimbing – адаптивне скелелазіння. Скелелазіння для людей з обмеженими фізичними можливостями. Адаптивне лазіння може виглядати по-різному залежно від людини. У деяких випадках адаптивний скелелаз може використовувати особливу систему для інвалідного крісла та/або жумар для підйому на стіну.
Buildering – білдеринг. Замість боулдерингів (bouldering) лазиш по будівлях (building) та інших штучних об’єктах – мостових опорах, колонах, парканах тощо. Гру слів боулдеринг – білдеринг зловив? Подбай про додаткову страховку – чи є кому стежити, чи не біжить по тебе охорона?
Сленг та термінологія
Rappel (у Європі Abseil) – дюльфер. Спуск по мотузці (рапель) з верхніх майданчиків на крутих і стрімких стінах. Українська назва походить від прізвища альпініста Ганса Дюльфера, який вперше запропонував такий вид спуску на початку XX століття.
Beta – розкла́д. Найпоширеніший термін в англомовних джерелах. Розкла́д – це комбінація або послідовність рухів, необхідних, щоб пролізти блочок.
Sus – попередній огляд. Це означає попереднє вивчення блочка. Перед тим, як пролізти боулдеринг, ти, мабуть, захочеш оглянути його, спробувати зачіпки, візуалізувати рухи та відчути зачіпки. Сумарно це все зветься “sus“.
Flapper – садно. Здертя шкіри різного масштабу. Садна, на жаль, невід’ємні супутники скелелаза. Але не хвилюйся, з досвідом вони трапляються все рідше.
Pumped – дослівно: роздутий, серед скелелазів: забитий. "Забитість" – це слово, що описує відчуття втоми в передпліччях, яке зумовлено накопиченням у них молочної кислоти. Хват стає млявим, передпліччя твердим на дотик і відчувається так, ніби вони "забиті" ватою. Англійською ж асоціація пов’язана з роздуванням повітрям.
Send – пролаз. To send a route – пролізти маршрут – є найпоширенішим виразом з цим терміном. Це означає успішне досягнення топу та завершення сходження. Інший приклад вживання цього слова можна інколи почути, коли хтось кричить "Send it!", щоб підтримати товариша у сходженні. Аналогом українською є вигуки "Давай-давай!" абощо. Вигукуючи англійською "Send it!", ти ніби кажеш: "Відправ (send) свої страхи подалі та зроби це!"
Bomber – про щось дійсно добре, зручне, "бомбічне". Бомбічною може бути bomber hold – зачіпка або bomber anchor – точка опори страховки. Тобто, це місця, де можна не перейматися через можливий зрив.
Whipper – дослівно: "батіг", так називається зрив у спортивному скелелазінні з нижньою страховкою. Скелелаз падає до останньої відтяжки, тому його рухи нагадують рухи батога. Якщо ти вражаюче зірвешся, то можеш почути, як хтось із захопленням вигукне: "That was a whipper!" – "Оце зрив!", сподіваючись, що словесна підтримка зменшить жаль від падіння.
Take! – Закріпи! Командна фраза наприкінці маршруту або під час маршруту в момент втоми, таким чином страхувальник знає, що потрібно натягнути мотузку, вибравши слабину через страхувальний пристрій. Це дозволяє скелелазу плавно повиснути на мотузці без стресових відчуттів падіння.
Crux – ключ. Термін відноситься до найскладнішого руху або ряду рухів під час підйому. Блочки оцінюються на основі ключа, а не середньої складності. Наприклад, умовна траса завдовжки 15 м, має 8 м складності 6b, 2 м – 7a і 5 м – 6a. Очевидно, що найскладнішим є відрізок 7a. Це і є "суть" маршруту, і водночас тим, що визначає її як 7a. Можна легко долізти до певної точки, але не спромогтися подолати саме цю складну ділянку.
Crag – скельний район. Загальний термін для зони скелелазіння на відкритому повітрі з великою кількістю маршрутів. Може також використовуватися як дієслово. Cragging – це діяльність, пов'язана з проведенням певного часу на скелях. Можна попрацювати над проєктом або пролізти кілька простіших маршрутів.
Project – проєкт. Це маршрут або блочок, якому скелелаз цілеспрямовано приділяє час та увагу. Як правило, проєкт знаходиться на межі можливостей скелелаза або навіть поза нею. В Україні цей термін не надто розповсюджений.
Approach – підхід. Маршрут або підхід до базового табору перед скелями. Пов'язаний термін Approach shoes – взуття для підходів. Це гібрид звичайних трекінгових черевиків і скельників. Вони ефективні як на лісових стежках, так і на слизьких скелях.
Top-out – вилаз на камінь. На скеледромі, зазвичай, ти зістрибуєш, або спускаєшся з топової зачіпки. Але на більшість боулдерів на відкритому повітрі потрібно саме вилізти, щоб завершити завдання. Вилаз на камінь за визначенням є останнім рухом. Вилаз на камінь в кінці, особливо з забитими руками, іноді може бути найважчою частиною підйому.
Spotting – гімнастична страховка. Це захід безпеки, який найчастіше використовується під час боулдерингу на скелях, а також під час лазіння трудності до моменту вклацування в першу відтяжку. Страхуючий стоїть під скелелазом із піднятими руками, готовий, за зриву, допомогти скерувати падіння на крашпед, а також запобігти падінню головою вниз.
Crashpad – крашпед. Переносний страхувальний мат, який стелять для боулдерингу на відкритому повітрі. Крашпед розміщують в зоні потенційного падіння, щоб забезпечити безпечне приземлення.
Rack – дослівно: "вішалка". Спорядження для спортивного або традиційного скелелазіння, організоване на поясі системи або іншій обв'язці скелелаза. Яке саме і скільки спорядження варто взяти з собою на маршрут, зазвичай запитують у досвідченіших товаришів або шукають інформацію у путівниках.
Зачіпки та елементи рельєфу
Jug – дослівно: “ручка”, у спільноті скелелазів такі інколи називають “вухо”. Зручна активна зачіпка. За неї завжди комфортно триматися, повиснути або підтягнутися. Скельні ділянки, де багато таких зачіпок називаються “jug-hauls” - “глечики”.
Sloper – пасив. Пасивна зачіпка, де неможливий хват пальцями. Утримуються на пасивах переважно за рахунок тертя, створюючи якомога більший контакт із поверхнею.
Crimp – дослівно: “хвилястий” або “не певний”. Сленгова назва – “мізер”. Як і “вуха”, це активна зачіпка, але значно менша – місце є лише для передніх фаланг пальців. Лазячи по мізерах, варто постійно шукати хороші опори для ніг, щоб зняти навантаження з пальців. Також саме мізери найбільше забивають передпліччя.
Pinch – щипок. Все так, як і звучить. Тип утримання рукою, стискаючи сторони великим пальцем з однієї сторони та іншими пальцями з іншої.
Pocket – кишеня. Ще одна очевидна назва. Кишені – це впалі круглі зачіпки, зачепитися за які інколи можна як всією рукою, так і лише кількома пальцями. Кишеня, у якій є місце лише для одного пальця, називається “mono-pocket”, “моно-кишеня”.
Hueco – від ісп. “порожнина”, дуже специфічний тип рельєфу який можна знайти у боулдеринг районі Уеко-Танкс, Техас, звідки і назва. Це великі круглі западини розміром від такої, куди поміститься рука, до такої у яку поміститься весь скелелаз.
Chimney – камін/труба. Широка вертикальна тріщина, достатня для того, щоб скелелаз міг поміститися всередину та піднятися вгору. Скелелази піднімаються по трубах, використовуючи протидіючу силу, впираючись тілом, руками та ногами в різні стіни.
Choss – загальна назва ерозійного рельєфу. Так називається будь-яка крихка, рухлива та ненадійна зачіпка. Якщо ти збираєшся полазити по незнайомій скелі з явними ознаками ерозії, спершу уважно оглянь її. Якщо потенційні зачіпки крихкі або рухомі – не використовуй їх.
Overhang/Roof – нависання/стеля. Нависання – це поверхня, завалена до тебе, під кутом понад 90 градусів. Стеля – це особливо круті нависання, які майже або повністю дорівнюють горизонталі.
Slab – плита. Тип скелі, яка завалена від тебе, під кутом, меншим ніж 90 градусів. Успішне сходження на плиту часто залежить від сили тертя, старанної роботи ніг і балансу.
Highball – хайбол. Якщо коротко, це – високий боулдер. Будь-який боулдер висотою від 4,5 м, і з верхньою межею 10,5 м, вважається хайболом. Навіть з крашпадами та страхуючими, падіння з хайболу може призвести до серйозної травми.
Arête – дослівно: “ребро”. Вигадливий французький спосіб позначення повернутих назовні кутів скелі. Щоб зрозуміти, чим може бути подібний блочок, уявіть собі, що вам треба залізти на квадратну колону.
Терміни скелелазіння, що позначають рух
Heel Hook – хват п’яткою. Теоретично, це здається простим – закидаєш п’яту на зачіпку, щоб за допомогою найсильніших м’язів ніг притягнути себе ближче до стіни. При правильному використанні цей простий рух може бути однією з найкращих технік лазіння – щоб прибрати вагу з рук, утримувати центр ваги близько до стіни, підтримувати рівновагу та економити сили для подальших перехватів.
Toe Hook – хват носком. Це техніка роботи ногами на крутих нависаннях. Використовується тертя гуми на верхній поверхні скельників, стопа та пальці згинаються вгору. Цей прийом корисний для утримання чотирьох точок опори та розподілу ваги тіла на ноги, щоб дати відпочити м’язам рук.
Smear – дослівно: “мазок”. Це використання рельєфу скеледрома або скелі за відсутності зачіпок. Назва походить від чорних ліній на рельєфі скеледрома, залишених гумою скельників. Порада: чим сильніше ти тиснеш на ногу на рельєфі, тим більше буде тертя, яке допоможе їй “прилипнути” до рельєфу.
Flag – прапорець. Прийом, коли вільно звисаюча нога використовується як противага, щоб статично зробити наступний рух. Витягуючи ногу то в одну то в іншу сторону від тіла, можна балансувати, зберігаючи рівновагу, та витрачати менше сил на пролаз.
Lock-off – блок. Статичний рух обхвату зачіпки, коли рука знаходиться зігнутою під нею. З'являється можливість використати напругу тіла зв’язки ноги-зігнута рука, щоб зафіксувати тіло в цьому положенні, і вільною рукою тягнутися до наступної зачіпки.
Deadpoint – мертва точка. Це динамічна техніка лазіння, коли скелелаз встає на ноги або стрибає, щоб дотягнутися до зачіпки, і хапається за неї лише за мить до того, як почати падати. Подальший успіх пролазу цілком залежить від успішності цього руху.
Dyno - динамічний рух. Вимагає вибухового імпульсу, щоб спрямувати все тіло в напрямку руху. Справжній динамічний рух вимагає, щоб обидві руки одразу були відірвані від рельєфу.
Traverse – траверс. Означає горизонтальний маршрут, а не вертикальний підйом. Траверс може бути чудовим способом розігрітися, але існують чимало класичних маршрутів з горизонтальним топом чи горизонтальним вилазом на камінь.
Drop-knee – опускання коліна. Це техніка роботи ногами, яка включає в себе випрямлення на опорі для ніг, а потім перенесення навантаження на зовнішній край однієї зі стоп і поворот відповідного стегна до стіни та коліна вниз. Це положення коліна наближає ваше стегно до стіни, дозволяючи легше дістати рукою до наступної зачіпки.
https://www.fieldmag.com/authors/bella-rojas